ПРОЕКТ

Концепція

удосконалення (модернізації) системи охорони здоров’я міста Хмельницького на 2008-2011 роки.

1. Демографічна ситуація.

Демографічна ситуація в м.Хмельницькому останні десять років характеризується щорічним зменшенням чисельності населення, низьким рівнем народжуваності й високим рівнем смертності. Внаслідок негативної динаміки демографічних процесів чисельність населення м. Хмельницького з 1998 року скоротилась майже на 5 тисяч мешканців (на 2 %). Станом на 01.01.2007 року постійне населення міста складало 255 512 мешканців. У порівнянні з 1998 роком чисельність осіб молодше працездатного віку у місті зменшилась майже на 17 тисяч (на 29,6%), а старше працездатного віку зросла на 16,1%. При зростанні чисельності працездатного населення міста на 8,4 тисяч (на 5,1%) коефіцієнт демографічного навантаження на 1 тисячу осіб працездатного віку різко зменшився з 562 в 1998 році до 476 в 2007 році. Трудовий потенціал міста в 1998 році складав 63,3%, а в 2007 році - 67,8% всієї чисельності мешканців. Середній вік населення міста поступово наростає - з 33,3 у 1995 році до 36,7 років у 2006 році.

Середня очікувана тривалість життя населення виступає величиною, яка узагальнює всі структурні характеристики смертності. За цим показником наше місто і Хмельницька область як, в цілому, і держава, значно нижче рівня розвинутих європейських країн, особливо за тривалістю життя чоловіків. Проте, після неухильного падіння народжуваності у 1992–2001 роках, динаміка народжуваності набула позитивного спрямування. Показник народжуваності в місті (на 1 тисячу мешканців) до 2000 року знижувався до 7,6, але в 2007 році спостерігалось підвищення його до 10,5. В 2006 році спостерігався найбільш високий за 10 років показник смертності населення – 10,2 на 1 тисячу мешканців, але в 2007 році він знизився на 2,3% - до 9,96. Рівень смертності працездатного населення міста знизився в 2006 році до 379,1 на 100 тисяч працездатного населення (в 2005 році - 438,2), проте серед чоловіків працездатного віку він становив 659,1 на 100 тисяч. До основних причин смерті населення відносяться захворювання системи кровообігу (61,5 відсотка), новоутворення (22 відсотка), а також травми і отруєння (9 відсотків). Рівень смертності чоловіків в працездатному віці більш ніж в 3 рази перевищує рівень смертності жінок аналогічного віку. Таким чином, в перспективі коефіцієнт демографічного навантаження на працездатне населення наростатиме, збільшиться чисельність людей літнього віку, почне зменшуватися число жінок дітородного віку.

Починаючи з 1999 року природний приріст населення міста змінився на його природне скорочення і найнижчий показник (-1,7) спостерігався в 2001 році. Останні 4 роки характеризувалися деяким підвищенням народжуваності у місті, яка перевищувала рівень смертності, тобто спостерігався природний приріст чисельності мешканців - у 2007 році 0,51 на 1 тисячу населення. Досягнуто зниження показників материнських та перинатальних втрат. Рівень смертності немовлят у віці до 1 року, за даними головного управління статистики України в Хмельницькій області (редукований) становить 8,61 ‰ при минулорічному 12,7 ‰ . Рівень материнської смертності знижений в 2,1 рази.

В 2003 році спостерігалося різке підвищення шлюбності населення до 10,4 на 1 тисячу населення, яке вже в 2007 році знову знизилося до 10. Останні п'ять років спостерігається тенденція до зростання народжуваності, проте на показник народжуваності впливає помітне зниження інтенсивності дітонароджень - частота народжень других, третіх і більше дітей зменшилася. Показник плодовитості жіночого населення міста також залишається низьким – 34,2 народжень на 1 тисячу жінок фертильного віку 15-49 років у 2007 році, проти 38 в 1995 році. Тому важко надати достовірний прогноз щодо майбутньої демографічної ситуації в місті, вірогідно, у наступні роки чисельність населення м.Хмельницького буде постійно зменшуватися, і до 2011 року скоротиться на 5 відсотків. До 2011 року чисельність населення старше працездатного віку в Хмельницькому збільшиться в порівнянні з 2008 роком на 9 відсотків і складе 29 відсотків у загальній структурі населення. При цьому питома вага осіб молодше працездатного віку (0-15 років) скоротиться до 14 відсотків.

Вказані процеси вимагають оперативних структурних змін в охороні здоров'я, перш за все в галузі охорони здоров'я матері і дитини, а також стосовно обслуговування осіб літнього віку.

1.2. Захворюваність населення.

Стан здоров’я населення міста за останні 8 років погіршився у всіх вікових групах. Поширеність всіх хвороб у всього населення зросла з 1306,4 на 1 тисячу населення в 1996 році до 2215 в 2007 році; захворюваність мешканців міста всіма хворобами збільшилась з 684 на 1 тисячу населення у 1996 році до 1011 в 2007 році Збільшення розриву між загальною і первинною захворюваністю свідчить про накопичення хронічної патології, що може бути обумовлене слабкою профілактикою захворювань, їх пізньою діагностикою, недоліками в лікуванні. У структурі поширеності захворювань за класами хвороб перше місце посідають хвороби системи кровообігу – 28,0 % , друге місце – хвороби органів дихання –21,9 9%, на третьому місці – хвороби органів травлення – 10,3 %, на четвертому – травми – 6,7 %, на п’ятому - хвороби кістково-м’язової системи – 6,5 %.

У структурі первинної захворюваності перше місце посідають хвороби органів дихання – 42,4 %, друге місце – травми – 14,9 %, на третьому місці – хвороби системи кровообігу – 6,4 %, на четвертому – хвороби кістково-м’язевої системи – 5,9 %, на п’ятому - хвороби сечостатевої системи – 4,7 %.

Викликає тривогу зростання поширеності хвороб серед дитячого населення і підлітків (0-17 років), яка в 2007 році в порівнянні з 1999 роком збільшилася відповідно на 21 відсотків і 17 відсотків. У структурі захворюваності дітей переважають хвороби органів дихання, хвороби нервової системи і органів чуття.

1.3 Захворюваність населення соціально значимими хворобами.

За останнє десятиріччя зросла захворюваність мешканців активним туберкульозом - з 29,5 на 100 тисяч населення в 1995 році до 64,6 в 2007 р. В 2007 році рівень хворих, що перебувають на диспансерному обліку з приводу туберкульозу, залишався високим – 398,8 на 100 тисяч населення.

При зниженні рівня захворюваності мешканців міста на сифіліс до 64,6 на 100 тисяч населення в 2007 році проти 175,3 в 1997 році, спостерігається нестабільна ситуація із захворюваністю на гонорею - до 124,1 в 2007 році.

Зростає число хворих із злоякісними новоутвореннями - з 1005,4 на 100 тисяч населення в 1995 році до 1731,7 в 2007 році, а захворюваність на онкологічні хвороби збільшилась з 243,6 на 100 тисяч населення в 1995 році до 343,2 в 2007 році.

Посиленими профілактичними заходами в місті вдалося стабілізувати захворюваність на дифтерію. Якщо в 1996 році було 10 випадків дифтерії, то в 2005-2007 роках дифтерії в місті не зареєстровано. Значно знизилась захворюваність на вірусні гепатити - з 207,7 на 100 тисяч населення в 1997 році до 20 в 2007 році. Має змінний характер захворюваність на бактеріальну дизентерію - від 89,3 на 100 тисяч населення в 1999 році до 9,5 в 2007 році. Занепокоєність викликає деяке підвищення в 2007 році рівня захворюваності на гострі ротавірусні ентерити. Захворюваність на керовані профілактичними щепленнями інфекційні хвороби, - кашлюк, паротит, кір та краснуху, протягом 2007 року знизилась, тому важливо утримати цю тенденцію. Вжиття швидких санітарно-гігієнічних заходів щодо спалаху захворюваності на кір принесло відчутний результат минулого року.

Починаючи з 1997 року в місті достатньо ефективно контролювалася епідеміологічна ситуація щодо грипу. Якщо в 1997 році захворюваність на грип досягала 4108,7 на 100 тисяч населення, то в 2007 році в місті було зареєстровано лише 159 випадків грипу.

Швидкими темпами в місті збільшується ВІЛ-інфікованість населення, з 6,9 на 100 тисяч населення в 1996 році до 52,7 в 2006 році, та в 2007 році вона знизилась до 36,8. З 1996 року в місті реєструються окремі випадки захворювань на СНІД, в 2007 році кількість хворих становить 10,6 на 100 тисяч населення (в 2006 році було 13,8). Ситуація із захворюваністю ВІЛ-інфекцією, в основному, відображає тенденції, що мають місце в Україні.

2. Мета і основні принципи модернізації системи охорони здоров'я.

Модернізація системи охорони здоров'я м. Хмельницького проводиться з метою підвищення ефективності її функціонування і направлена на забезпечення якості і доступності лікувально-профілактичної допомоги, що сприятиме збереженню і зміцненню здоров'я кожної людини, сім'ї і суспільства в цілому, підтримці активного довголіття всіх членів громади міста. Реалізація вказаної мети будуватиметься на наступних основних принципах:

- формування єдиної регіональної політики збереження здоров'я населення і підвищення відповідальності за її здійснення;

- відповідність основам державної системи охорони здоров'я, дотримання конституційних прав громадян на охорону здоров'я і медичну допомогу;

- забезпечення збалансованості розвитку всіх секторів охорони здоров'я: державного, міського, приватного;

- реалізація принципів стратегічного планування і забезпечення стійкого розвитку галузі охорони здоров'я;

- створення системи збереження і зміцнення здоров'я.

При реалізації Концепції враховуватимуться демографічні і міграційні процеси відповідно до Генерального плану розвитку м. Хмельницького до 2012 року.

3. Основні пріоритети і напрями розвитку медичної допомоги.

Пріоритет в розвитку охорони здоров'я надається первинній медико-санітарній допомозі. При цьому особлива увага буде приділена профілактиці захворювань і пропаганді здорового способу життя. Для цього необхідно: сприяння раціональному харчуванню і забезпеченню доброякісною водою; проведення основних санітарно-гігієнічних заходів; охорона здоров'я матері і дитини (включаючи планування сім'ї); санітарна освіта по актуальних проблемах охорони здоров'я; вирішення інших проблем профілактики захворювань і пропаганди здорового способу життя; взаємодія із службами соціального захисту; міжгалузева співпраця.

3.1. Вдосконалення системи первинної медико-санітарної допомоги.

Необхідно забезпечити комплексність первинної медико-санітарної допомоги. Це має бути досягнуто шляхом вирішення наступних основних завдань:

- посилення санітарно-освітньої роботи, зокрема інформування населення про принципи здорового способу життя;

- проведення основних санітарно-гігієнічних заходів;

- охорона здоров'я матері і дитини, включаючи питання планування сім'ї;

- вакцинація відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень і проведення профілактичних щеплень за епідемічними показами;

- забезпечення основними лікарськими засобами відповідно до чинного законодавства;

- забезпечення високоякісної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації лікарів, медсестер та іншого персоналу для надання первинної допомоги в достатньому обсязі;

- здійснення поетапної реструктуризації амбулаторно-поліклінічних закладів (підрозділів) з чітким розмежуванням первинної та інших рівнів медичної допомоги;

- збільшення питомої ваги медичних послуг на рівні амбулаторно-поліклінічної допомоги.

Вирішення завдань здійснюється амбулаторно-поліклінічними, стаціонарно-поліклінічними, лікарняними і іншими установами.

Основним напрямом реформування первинної медико-санітарної допомоги дорослому населенню є подальший розвиток загальної лікарської практики (сімейної медицини), передусім у віддалених мікрорайонах міста. Для вдосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дорослому населенню необхідно: підвищити зацікавленість амбулаторно-поліклінічних установ в інтенсифікації своєї діяльності; удосконалювати структуру спеціалізованої амбулаторної допомоги і діагностичних служб; продовжити впровадження стаціонарозамінюючих технологій.

У спеціалізованій амбулаторній допомозі повинна бути створена дворівнева структура. Умовою її ефективної роботи є дотримання наступних організаційних принципів: етапність і наступність надання медичної допомоги; розробка методичних рекомендацій по об’ємах і різновидах медичної допомоги на кожному рівні (етапі) і контроль за їх дотриманням; розробка оптимальних схем фінансування спеціалізованої медичної допомоги.

Перший рівень - консультативно-діагностичний центри, які створюються шляхом централізації діагностичних і спеціалізованих служб в одній або декількох поліклініках.

Другий рівень - міські діагностичні центри і консультативно-діагностичні відділення стаціонарів, де зосереджені фахівці високого рівня і сучасна дорога медична апаратура.

(Програми №1, №3, №4, №5; проекти №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №71)

3.2. Стаціонарна медична допомога.

Оптимізація роботи стаціонарних медичних установ повинна бути націлена на забезпечення гарантованого об'єму безкоштовної медичної допомоги населенню міста Хмельницького.

Основними напрямами розвитку стаціонарної медичної допомоги є:

- інтенсифікація роботи ліжкового фонду шляхом його диференціації по видах і ступені інтенсивності лікувально-діагностичного процесу;

- оптимізація структури ліжкового фонду багатопрофільних і спеціалізованих стаціонарів, приведення її у відповідність до потреб населення м. Хмельницького у стаціонарній допомозі;

- організація відділень екстреної допомоги і консультативно-діагностичних відділень в багатопрофільних стаціонарах.

Розподіл стаціонарних установ по ступеню інтенсивності лікувально-діагностичного процесу, визначення для них чітко встановлених завдань і функцій, об'єму медичних послуг і ресурсів забезпечать функціональну єдність всіх стаціонарних установ м.Хмельницького, створять умови для їх оптимального і раціонального фінансування.

В результаті повинна скластися наступна структура надання стаціонарної допомоги:

- стаціонари екстреної допомоги і інтенсивного лікування;

- стаціонари, що надають планову високотехнологічну допомогу;

- стаціонари для спеціалізованого лікування при соціально значущих патологіях;

- стаціонари для відновного лікування і медико-соціальної допомоги.

При оптимізації мережі необхідно враховувати особливості мережі лікувально-профілактичних установ м.Хмельницького, в якій, окрім стаціонарів системи охорони здоров'я, є стаціонари і клініки обласної і відомчої підлеглості, а також медичні організації приватної форми власності. З метою розширення використання їх потенціалу для потреб охорони здоров'я передбачається широке залучення вказаних установ до виконання програм надання мешканцям міста безкоштовної медичної допомоги як в рамках рівневої державної системи охорони здоров’я, так і для надання окремих дороговартісних різновидів медичної допомоги. Необхідно розробити механізми, що забезпечують рівні умови діяльності медичних організацій різних форм власності по реалізації міських медичних програм.

(Програми №3, №5, №22; проекти №12, №13, №14, №15, №16, №18, №20, №21)

3.3. Лікувально-профілактична допомога матерям і дітям.

Як особливо пріоритетний напрям розвитку охорони здоров'я розглядається функціонування служби охорони материнства і дитинства. Амбулаторно-поліклінічна допомога дітям повинна будуватися як багаторівнева допомога в умовах дитячої поліклініки або відділень сімейного лікаря з організацією центрів для спостереження за здоровими дітьми (відділення реабілітації, профілактичні відділення), клініко-діагностичних центрів з централізацією діагностичних і спеціалізованих служб в одній або декількох дитячих поліклініках або на базі дитячих стаціонарів. Амбулаторно-поліклінічна допомога дітям повинна бути націлена на формування здорового способу життя і медичної активності в сім'ї, на відбір дітей по етіологічних медико-соціальних чинниках з метою виявлення у них граничних і патологічних станів, на визначення і виконання індивідуального плану розвитку дитини. Основним напрямом повинна бути профілактична робота: поліпшення спостереження за здоровими дітьми, проведення первинної профілактики захворювань і диспансеризації дітей, робота з батьками і домашнім оточенням дитини. Необхідний розвиток нових організаційних форм роботи в поліклініках з пріоритетом надання профілактичної і лікувально-діагностичної допомоги дітям раннього віку. Вимагає вдосконалення комплекс заходів по організації безперервного процесу реабілітації, включаючи всі ланки цього процесу, вдосконалення і впровадження нових технологій, системний підхід за ієрархічним принципом, створення уніфікованих програм реабілітації і системи оцінки адекватності реабілітаційних заходів. Система профілактики повинна будуватися по декількох рівнях. Починаючись ще до народження дитини (планування сім'ї, генетичне консультування, контроль чинників ризиків вагітності і пологів, скринінг вродженої патології), вона повинна продовжуватися в дошкільний і шкільний періоди (виявлення несприятливих чинників навколишнього середовища, організація харчування, імунопрофілактика, комплексна діагностика порушень здоров’я, стимуляція розвитку дітей). У разі розвитку хронічних захворювань необхідна діагностика і рання профілактика їх загострення. Велика увага приділятиметься медичному забезпеченню літньої оздоровчої кампанії.

До пріоритетних напрямів розвитку стаціонарної медичної допомоги дітям належить створення оптимальних умов для надання невідкладної допомоги новонародженим на різних її етапах (перинатальний центр, спеціалізовані бригади швидкої допомоги, дитячі стаціонарні відділення). На базі багатопрофільної дитячої лікарні будуть організовані амбулаторно-консультативні відділення для надання висококваліфікованої консультативно-діагностичної і лікувальної допомоги із застосуванням ефективних медичних технологій.

Необхідний розвиток денних стаціонарів як один з напрямів раціональної організації лікувально-діагностичного процесу. На базі денних стаціонарів створюватимуться реабілітаційні служби, відділення відновного лікування. Лікувально-профілактична допомога жінкам буде націлена на зниження захворюваності жінок репродуктивного віку і новонароджених, перинатальної і материнській смертності; створення медико-соціальних підліткових центрів (молодіжних консультацій), підвищення якості спеціалізованої медичної допомоги неповнолітнім вагітним і породіллям.

До основних напрямів вдосконалення акушерсько-гінекологічної служби належать: вдосконалення амбулаторної служби (оптимізація медичної допомоги при вагітності, розвиток мережі молодіжних консультацій в цілях профілактики небажаної вагітності, інфекцій, що передаються статевим шляхом, наркоманії при вагітності і гінекологічних захворюваннях); модернізація матеріально-технічної бази акушерсько-гінекологічних стаціонарів; раціональне перепрофілювання ліжкового фонду родопомічних установ (збільшення потужності відділень патології вагітності) і інтенсифікація роботи ліжка; вдосконалення роботи перинатального центру; міжгалузева координація, вирівнювання умов діяльності установ різної галузевої належності.

(Програма №6; проекти №17, №24, №30, №31,№23, №25, №26, №27, №28,№29)

3.4. Швидка медична допомога

Одним з пріоритетних напрямів розвитку охорони здоров'я м.Хмельницького буде подальший розвиток служби швидкої медичної допомоги.

На догоспітальному етапі – етапі швидкої медичної допомоги - будуть переглянуті та чітко розмежовані завдання, що відносяться до сфери діяльності Хмельницької міської станції швидкої медичної допомоги і до сфери діяльності амбулаторно-поліклінічних установ.

Необхідне подальше вдосконалення взаємодії між догоспітальною і госпітальною ланками медичної допомоги, іншими структурами охорони здоров'я, службами по забезпеченню правопорядку, ліквідації надзвичайних ситуацій і ін.

Передбачається визначення території діяльності підстанцій за зональним принципом (відповідно до територіального поділу міста зони природними вододілами та транспортними магістралями) із збереженням і розширенням спеціалізованих бригад швидкої допомоги. На Хмельницькій міській станції швидкої медичної допомоги формуватиметься розгалужена мережа невеликих підстанцій на 2-4 бригади в кожному мікрорайоні м. Хмельницького. Ці невеликі підстанції будуть максимально наближеними до обслуговуваного населення.

Особлива увага буде приділена медичному оснащенню, розвитку систем зв'язку і інформаційних систем (дотримання стандартів базового оснащення бригад швидкої медичної допомоги і стандартів надання допомоги; впровадження територіальної комп'ютерної системи супроводу і керування бригадами швидкої допомоги; вдосконалення і розвиток прямого радіо- і телефонного зв'язку „швидкої допомоги“ з поліклініками і стаціонарами; комп'ютеризація всіх підрозділів, що здійснюють надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі; створення єдиної персоніфікованої бази даних пацієнтів, госпіталізованих в стаціонари.

Госпітальна ланка екстреної медичної допомоги представлена багатопрофільним стаціонаром екстреної медичної допомоги. Напрям потоків екстреної госпіталізації тільки в ургентний багатопрофільний стаціонар забезпечить можливість проведення максимального об'єму діагностичних досліджень і надання висококваліфікованої медичної допомоги при будь-якій гострій патології. Особлива увага буде приділена:

- забезпечення приймальних відділень всіма діагностичними технологіями, що працюють в цілодобовому режимі;

- створенню спеціальних програм по моніторингу стану матеріально-технічної бази і своєчасному переоснащенню реанімаційних відділень і операційних стаціонарів екстреної допомоги сучасним устаткуванням;

- створенню координаційного центру з організаційного і методичного забезпечення надання медичної допомоги у невідкладних ситуаціях, сприяння розвитку системи приватної швидкої медичної допомоги.

(Програма №7, проект№19)

3.5. Медична допомога при соціально значимих хворобах.

Серйозну увагу буде приділено розвитку спеціалізованої медичної допомоги, реабілітаційної допомоги інвалідам. У зв'язку з очікуваним поширенням у м. Хмельницькому епідемії ВІЛ/СНІДу необхідно: здійснювати диспансеризацію і проводити антиретровірусну терапію ВІЛ-інфікованим жінкам, які мають дітей; організувати мобільні бригади з надання медичної і психосоціальної допомоги хворих на СНІД вдома.

Одним із головних завдань у сфері охорони здоров'я в м. Хмельницькому є поліпшення епідеміологічної ситуації по туберкульозу і удосконалення протитуберкульозної допомоги населенню, ранньої діагностики і профілактики. Більш активно проводитимуться заходи у осередках туберкульозної інфекції. Підвищена увага буде приділена лікуванню хворих туберкульозом.

Для активізації заходів щодо виявлення онкологічних захворювань необхідно на рівні первинної медичної допомоги організувати раннє виявлення новоутворень молочної залози (зокрема маммографичний скринінг), шийки матки, передміхурової залози (зокрема лабораторний скринінг), легень (флюорографія), шлунку, товстої і прямої кишки (ендоскопічний скринінг), пухлин шкіри, злоякісних захворювань кровотворної системи. Необхідно суворо дотримуватися организаційно-клінічної моделі наступності надання спеціалізованої онкологічної допомоги. Має бути вирішена критична ситуація, пов’язана з недостатнім забезпеченням онкологічних хворих лікарськими препаратами і виробами медичного призначення, що дасть змогу забезпечити повноцінне комплексне лікування та підвищити показники виживання. Особливу увагу слід приділити впровадженню наявних програм щодо застосування сучасних засобів лікування больового синдрому.

(Програма №2, №8, №9; проект №32)

3.6. Геріатрична допомога.

Відповідно до основних програмних документів Всесвітньої організації здоров'я та Організації об'єднаних націй, факт постаріння населення міст свідчить про високу доступність медичної допомоги населенню, що сприяє збільшенню числа осіб похилого віку. Проте недооблік їх специфічних медичних проблем, особливо хронічних інвалідізуючих захворювань, обтяжує функціонування галузі загалом. Ці захворювання вимагають рішень, пов'язаних із наданням послуг за реабілітації і до довгострокового медичному догляду за пацієнтами, які страждають хворобою Альцгеймера, мультиінфарктними судинними деменціями, особами з порушенням органів чуття (нейросенсорна глухуватість, макулодістрофія), з остеопорозом та його ускладненнями та інших.

Необхідно розробити єдиний перелік критеріїв оцінки потреб таких пацієнтів у послугах. З метою надання адекватних послуг, ці критерії потрібно використовувати усіма установами геріатричного профілю (в охороні здоров'я та соціальній службі). Критерії повинні враховувати фізичний і психічний стан пацієнта, і навіть його функціональні можливості. Необхідно аналізувати співвідношення вартості медичних послуг та його ефективності. Такий аналіз стану та глибша оцінка потреб пацієнта послуг має забезпечити цілеспрямоване витрачання коштів всередині системи геріатричного обслуговування.

Має бути створена цілісна служба геріатричної допомоги населенню, необхідно розвивати мережу відділень сестринського догляду та відділень денного перебування для дементних хворих. Для організації служби потрібно об'єднати нормативно-правову базу охорони здоров’я та соціального захисту населення. Особлива увага має приділятися міжгалузевій взаємодії, забезпечення служби кадрами, формування бази даних медико-соціального становища літніх жителів.

( проект №33, №39)

4. Діагностичні служби.

Поліклінічні діагностичні відділення та служби повинні бути інтегровані у сувору загальноміську вертикаль по діагностичному алгоритму і за єдиними методичними стандартами, що забезпечить чітку наступність, дотримання технологічних вимог, безупинне підвищення кваліфікації фахівців, зацікавлених у кінцевих результатах роботи.

Слід також знизити прямі й опосередковані втрати бюджетних коштів за рахунок підвищення якості і скорочення термінів обстежень пацієнтів, вдосконалення технологій променевої діагностики захворювань органів та систем людини, дотримуючись зниження рівня опромінення пацієнтів і персоналу, оптимізації використання матеріально-технічних і кадрових ресурсів, створення узгодженої ефективної організаційної структури обліку, контролю та управління службою променевої діагностики.

( Проекти № 33, №35, №36, № 32, № 37, №38, №39, №40, №41, №42)

5. Управління охороною здоров'я.

Система керування охороною здоров'я має забезпечувати жителям м.Хмельницького:

- інформування про способи збереження та зміцнення здоров'я, про реальний зміст права на безкоштовну медичну допомогу, про порядок реалізації прав громадян у галузі охорони здоров'я;

- отримання якісної медичної допомоги найефективнішими способами; рівну всім доступність безоплатної медичної допомоги;

- здійснення необхідного комплексу профілактичних заходів; санітарно-епідеміологічне благополуччя.

Основним напрямком удосконалення системи управління охороною здоров'я м.Хмельницького є забезпечення її цілісності, комплексності (системності) за допомогою єдиних для закладів охорони здоров'я м.Хмельницького систем планування, нормування, ліцензування, сертифікації, єдиної технологічної, технічної, кадрової та інвестиційної політики.

Підвищення самостійності керівників закладів охорони здоров'я у економічній сфері має супроводжуватись посиленням контролю над дотриманням виконавчої дисципліни. Особиста відповідальність керівників органів та закладів охорони здоров'я за реалізацію планів і програм в охороні здоров'я, виконання планових завдань, включаючи як використання ресурсів так і відповідальність за досягнення результату, що сприятиме підвищенню ефективності управління.

З метою реалізації єдиної державної політики у сфері здоров'я та поліпшення координації дій виконавчих органів міської ради, необхідно дотримуватись принципів вертикалі влади у управлінні охороною здоров'я.

(проекти №19, №43, №44, №45, №46, №65)

5.1. Інформатизація охорони здоров'я.

Інформатизація охорони здоров'я будуватиметься за такими основними напрямами: централізація управління інформатизацією охорони здоров'я; розвиток медичних інформаційних систем; інтеграція інформаційних ресурсів у охороні здоров'я, включаючи інформаційні ресурси системи держсанепіднагляду; розвиток медичної телекомунікаційної мережі та телемедицини; вдосконалення організаційно-методичного та правового забезпечення інформатизації охорони здоров'я; перехід до схем проектного фінансування інформатизації; централізоване фінансування закупівель партій ліцензійного програмного забезпечення і обчислювальної техніки; впровадження сучасних технологій збирання та опрацювання даних.

( Проекти №47, №48, №49, №50)

5.2. Забезпечення якості медичної допомоги.

Для управління якістю медичної допомоги знадобиться пошук правових механізмів, які дозволять здійснювати контроль діяльності всіх медичних закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості. Будуть підвищуватися ефективність стандартизації, ліцензування, сертифікації, розвиватися системи акредитації і атестації. Необхідно перейти до використання технологій з доведеною ефективністю й безпекою для пацієнтів із урахуванням економічної доцільності їх застосування. Необхідно розробити і впровадити систему економічних механізмів стимулювання медичних працівників до участі у діяльності з безперервного підвищення якості медичних послуг.

(Проекти №51, №52, №69)

5.3. Стратегічне планування.

Найважливішим елементом здійснення державної політики у сфері охорони здоров'я має бути система державного планування, яка забезпечує раціональну побудову системи охорони здоров'я, що дозволить збільшити ефективність використання обмежених ресурсів і забезпечити потребу у медичній допомозі. У його основі лежить стратегічне і поточне планування.

Методичної основою планування медичної допомоги у рамках державних гарантій, послуг профілактики та оздоровлення повинна бути затверджена система стандартів споживання, включаючи нормативи і одиниці надання державних медичних послуг, послуг профілактики та оздоровлення. Постановка чітких цілей у галузі охорони здоров'я та визначення необхідних для цього ресурсів додасть належний пріоритет охороні здоров'я під час розподілу бюджетних ресурсів.

Планування витрат бюджетних коштів має здійснюватися за фінансовими нормативами, які розраховуються на одиницю надання послуг з огляду на специфіку конкретних установ. Витрати коштів повинні здійснюватися з урахуванням завдань, доведених лікувально-профілактичним закладам.

Через систему державного планування необхідно встановити єдиний порядок капітальних вкладень і придбання ресурсів. Необхідно створити умови інтеграції приватних, відомчих і обласних лікувально-профілактичних установ у систему охорони здоров'я м.Хмельницького для вирішення завдань державних гарантій. Необхідно запровадити новий підхід до формування цільових програм м. Хмельницького у сфері здоров'я та соціального розвитку. Суть його у тому, що цільова програма повинна бути методом розв'язання тих проблем охорони здоров'я, які не мають необхідних механізмів у межах бюджетного процесу.

( Проекти №53, №64, №68)

6. Система фінансування охорони здоров'я.

Основними напрямами вдосконалення системи фінансування охорони здоров'я м.Хмельницького є:

- раціональне використання наявних коштів; запровадження планових завдань на медичні послуги;

- забезпечення адекватності обсягів фінансування охорони здоров'я з допомогою медико-економічного обгрунтування потреб у ресурсах;

- перерозподіл фінансових потоків, спрямований на посилення амбулаторно-поліклінічної ланки; залучення позабюджетних коштів;

- зменшення можливості тіньової оплати медичних послуг з допомогою регламентації у тій частині, яка передбачає офіційне надання платних послуг шляхом впорядкування та посилення контролю над їх наданням, впровадження госпрозрахункових форм роботи з окремих напрямів діяльності лікувально-профілактичних закладів міста;

- скорочення потреби чи перерозподіл коштів бюджету м.Хмельницького за допомогою розвитку альтернативних варіантів отримання медичної допомоги з урахуванням обласних і відомчих медичних закладів, приватних організацій.

У сфері бюджетного фінансування основними завданнями є:

- посилення контролю над цільовим і раціональним використанням коштів;

- використання у рамках бюджетного принципу фінансування механізмів прив'язки бюджетних асигнувань до показників діяльності медичних закладів;

- перехід від кошторисного планування та фінансування витрат до бюджетного планування, орієнтованого на досягнення кінцевих результатів;

- участь медичних закладів міста в державних цільових програмах, розвиток дороговартісних спеціалізованих різновидів медичної допомоги, фінансованих за рахунок коштів державного, обласного бюджету чи з арахунок позабюджетних коштів

У сфері господарської діяльності, здійснюваної бюджетними медичними установами, акцент буде зміщуватися з індивідуальних медичних послуг громадянам на розвиток надання допомоги у рамках договорів зі страховими компаніями за програмами добровільного медичного страхування, що забезпечить впорядкування використання ресурсів охорони здоров'я зі збільшенням дохідності за допомогою більшої прозорості фінансових потоків. Потрібно розробити сувору систему регламентації надання платних медичних послуг населенню державними медичними установами як доповнення Програми державних соціальних гарантій забезпечення громадян м.Хмельницького безоплатною медичною допомогою. У цих цілях необхідно проводити політику подання платних послуг переважно у спеціально виділених підрозділах – госпрозрахункових відділеннях, що дозволяє чітко розділяти як потоки пацієнтів, так і коштів за джерелами фінансування. З іншого боку, наголос потрібно зробити на пропозиції альтернативних різновидів послуг із підвищеною комфортністю.

Для отримання додаткових фінансових джерел постачання та резервів варто підтримувати відомчу охорону здоров'я загалом, що дозволить забезпечити отримання додаткової чи альтернативної медичної допомоги, знижуючи навантаження на бюджет м.Хмельницького.

Потрібно забезпечити організаційну і правову підтримку медичних закладів із залучення ними додаткових фінансових ресурсів через співробітництво з некомерційними і комерційними організаціями (благодійні фонди і ін.), навіть з допомогою надання платних телемедичних послуг іншим територіям.

Потрібно створити систему постійного моніторингу формування, стану, використання ресурсів охорони здоров’я та результатів фінансової складової діяльності лікувально-профілактичних закладів, яка забезпечить:

- аналіз ефективності витрат медичних закладів;

- аналіз фінансової складової діяльності;

- аналіз стану й використання майнових, трудових і медичних ресурсів комплексно.

Застосування такої системи дозволить оптимізувати розподіл бюджетних коштів, посилити контроль над їх витрачанням. виявити неефективно реалізовані можливості.

Модернізація фінансової систем охорони здоров'я має забезпечити поетапний перехід від фінансування медичних закладів до закупівлі медичних послуг з урахуванням соціальних стандартів і нормативів забезпечення.

(Проекти №54, №55, №56, 57, №67)

7. Медичне страхування.

Підготовка до впровадження загальнообов’язкового медичного страхування (ЗМС) повинна сприяти забезпеченню цілісності охорони здоров'я м. Хмельницького, як інтегрованої системи фінансування медичної допомоги у обсязі державних гарантій.

Задля майбутньої ефективної реалізації системи ЗМС необхідно: усунути дефіцит фінансування міських медичних програм, привести фінансування закладів у відповідність із проголошеними обсягами медичної допомоги; здійснити необхідні підготовчі заходи - з’ясувати чисельність та статево-вікову структуру зареєстрованих мешканців міста, які можуть бути включені до реєстру системи ЗМС; створити модель економічної мотивації амбулаторно-поліклінічних установ до надання якісної медичної допомоги прикріпленому населенню, упорядкувати процедуру госпіталізації; вжити заходи активного проведення профілактичної роботи; підготувати проект поступового переходу амбулаторно-поліклінічних установ на принципи часткового фондоутримання; підготувати проект впровадження оплати по клініко-статистичним групам; привести структуру лікувально-профілактичних установ, ліжкову потужність у відповідність до потреб охорони здоров'я мешканців міста; розробити проект фінансових механізмів і нормативних документів по формуванню та використанню страхових резервів (нормативи, понадлімітні кошти, залишки в резервах). Розглянути питання про можливість і доцільність формування у майбутньому резервного фонду профілактичних заходів і порядку використання засобів цього фонду.

(Проект №58)

8. Забезпечення лікарськими засобами.

Для вдосконалення забезпечення лікарськими засобами жителів м. Хмельницького планується створити мережу аптек і аптечних пунктів по відпуску пільгових медикаментів, зокрема в поліклініках, амбулаторіях або поряд з ними.

Формування інформаційних систем персоніфікованого обліку дозволить спланувати потреби м.Хмельницького у закупівлях лікарських засобів та виробів медичного призначення і докладно враховувати їх відпуск кожному пацієнтові.

Передбачається завершити реорганізацію комунальних аптечних підприємств. Аптеки повинні отримати статус соціальних об’єктів. Необхідно регламентувати стандарти доступності аптек. Мають бути розширені соціально орієнтовані види діяльності аптечних підприємств, такі як виготовлення дешевих рецептурних лікарських засобів, отримання, збереження і відпуск ліків пільговим категоріям населення відповідно до національного переліку лікарських засобів.

(Проект №59, №60)

9. Кадрова політика та соціальний захист медичних і фармацевтичних працівників.

Для проведення раціональної кадрової політики планується формування системи міського замовлення на підготовку спеціалістів галузі, особливо лікарів первинної ланки, і прийняття комплексу заходів правового, організаційного й економічного характеру щодо підвищення мотивації до роботи й забезпечення закріплення випускників медичних вищих навчальних закладів і коледжів у комунальних медичних закладах. Пріоритетним напрямом буде укомплектування штатів амбулаторно-поліклінічних установ і швидкої медичної допомоги. Доцільно істотно підвищити зарплатню, передбачити різні варіанти додаткових соціальних пакетів для медичних працівників, зайнятих на "непрестижних" посадах.

Особливу увагу буде приділено впровадженню системи обов'язкової підготовки управлінських кадрів, резерву керівників медичних закладів за спеціальними програмами вивчення основ стратегічного і поточного планування, господарського й трудового законодавства, економіки, бухгалтерського обліку і звітності, оподаткування, основ менеджменту і маркетингу тощо. Необхідно розробити систему соціальної підтримки медичних кадрів і планування кадрового потенціалу.

З метою підвищення ефективності роботи підвідомчих лікувально-профілактичних закладів, організацій та підприємств провести в 2008-2009 роках додаткову атестацію керівників установ, організацій та підприємств, що знаходяться у підпорядкуванні управління охорони здоров'я.

Повинна вдосконалюватися робота з охорони праці, соціального захисту і страхування професійних ризиків працівників охорони здоров'я.

Потрібно вжити термінових заходів із формування і значного посилення середньої ланки у комунальних установах охорони здоров'я. Розширення сфери медичних послуг має здійснюватися з обов'язковим урахуванням їхнього кадрового забезпечення. Необхідно удосконалити процес управління сестринською справою у комунальних установах охорони здоров'я з урахуванням вищої сестринської освіти та її реалізації на базі державної нормативно-правової бази. Використовувати характеристику кількісного і якісного складу середніх медичних працівників, які мають різноманітні соціально значимі контакти з населенням, як один з основних критеріїв оцінки якості роботи медичних закладів.

Повинна бути посилена соціальна відповідальність осіб, які отримали безплатну медичну освіту за рахунок коштів держави. Необхідно створити освітні програми і проекти у відповідності до вимог Всесвітньої організації охорони здоров'я з підготовки медичних сестер.

(Проект №61, №70)

10. Розвиток інфраструктури охорони здоров'я.

З метою ефективного матеріально-технічного забезпечення роботи закладів охорони здоров'я м. Хмельницького та утримання їх основних фондів, необхідно у 70 відсотках лікувально-профілактичних установ зробити поточний чи капітальний ремонт приміщень, внутрішніх та зовнішніх інженерних мереж. Особливу увагу буде приділено установці і технологічній модернізації охоронно-пожежної сигналізації, ремонту ліфтового господарства, систем газифікації, забезпечення медичним киснем та іншими медичними газами. У великих стаціонарах необхідно встановити безперебійні джерела електропостачання.

Розвиток матеріально-технічної бази охорони здоров'я має здійснюватися за рахунок коштів бюджету м.Хмельницького та за допомогою інвестиційних програм. З урахуванням конкретних ситуацій можна буде розглянути пропозиції інвесторів, готових отримати будівлі існуючих лікувальних закладів в обмін на будівництво з наступним розміщенням медичних закладів за іншими адресами.

Має бути проведено паспортизацію матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я і її основі створено програму щодо переоснащення установ сучасним, насамперед дороговартісним устаткуванням, особливо рентгенодіагностичним, та іншим устаткуванням.

Необхідно досягнути зменшення дефіциту потужностей лікувально-профілактичних установ у мікрорайонах, у яких ведеться інтенсивне будівництво житла.

(Програма №9, проект №61)

11. Медична наука, взаємодія з державними закладами охорони здоров'я, медичними вищими навчальними закладами і науково-дослідними інститутами.

Сьогодні потенціал медичних закладів м.Хмельницького використовується недостатньо. Планується посилити вплив наукових досліджень на розвиток охорони здоров'я, проблеми медицини міста Хмельницького повинні стати базою розробки актуальних для охорони здоров'я питань. Необхідно налагодити спільну роботу з науковими установами державного і регіонального рівнів у сфері охорони здоров'я.

До основних завдань наукових досліджень можна віднести: аналіз стану та оцінка тенденцій зміни стану здоров'я населення, формування довгострокової стратегії збереження здоров’я, прогнозування рівня захворюваності та розробка наукових основ боротьби з найпоширенішими захворюваннями.

Результати наукових досліджень першочергово повинні використовуватись у таких напрямках: впровадження методів профілактики, діагностики і лікування хвороб, спрямованих на зниження інвалідизації і смертності; розробка оптимальних нормативів найповнішого задоволення потреб населення у різновидах медичних послуг, з урахуванням поглиблених медико-біологічних, клінічних і соціально-гігієнічних досліджень; формування науково обгрунтованої системи відшкодування витрат закладів охорони здоров'я, зокрема з допомогою клініко-статистичних груп захворювань за досвідом розвинених країн; формування переліку життєво важливих препаратів і пільгових лікарських засобів із урахуванням підходу доказової медицини і показника "вартість-ефективність".

Необхідне проведення комплексного науково-практичного медико-соціологічного дослідження, спрямованого на вивчення стану здоров'я жителів м. Хмельницького, визначення чинників, які його зумовлюють, з’ясування ступеню відповідності сформованої системи медицини до потреб забезпечення здоров’я мешканців міста.

(Проект №68)

12. Міжнародне співробітництво.

Міжнародне співробітництво відбуватиметься у відповідності до основних пріоритетів і напрямів розвитку медичної допомоги у місті: реформа первинної медичної допомоги; ефективне використання ліжкового фонду; питання профілактики і лікування окремих інфекційних захворювань: ВІЛ/СНІД, гепатит, туберкульоз; профілактика внутрішньолікарняних інфекцій; профілактика наркоманії, тютюнопаління і алкоголізму; налагодження інформаційної взаємодії; підвищення кваліфікації лікарів й середнього медичного персоналу. Важливий напрямком міжнародного співробітництва є сприяння контактам медичної громади міста з медиками споріднених міст, участь у міжнародних проектах та програмах.

13. Діяльність громадських організацій.

У зв'язку із зміною правових основ державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання одним з системоутворюючих принципів розвитку охорони здоров'я м. Хмельницького повинно бути залучення громадськості до прийняття управлінських рішень. Участь медичної громадськості передбачається:

- у впровадженні принципів і норм медичної етики й вирішення проблем, пов’язаних із порушенням цих норм;

- у розробці стандартів якості медичної допомоги, міських програм;

- у формуванні механізмів збалансованості обсягів медичної допомоги й ресурсів міської охорони здоров'я;

- у формуванні банку експертів, які залучаються до оцінки якості медичної допомоги: її структури, технологій і результату;

- у розвитку системи позасудового вирішення конфліктів між надавачами медичних послуг і пацієнтами, між медичними установами і органами виконавчої влади міста, контролюючими і наглядовими органами;

- у формуванні кадрової політики у охороні здоров'я.

(проект №63, №66)

14. Механізми реалізації Концепції.

Концепція носить узагальнюючий характер. Досягнення поставленої мети залежить від погоджених дій органів виконавчої влади м.Хмельницького. Реалізація Концепції здійснюватиметься згідно прийнятим нормативно-правовим актам, рішенням, планам з питань розвитку охорони здоров'я на довгостроковий, середньостроковий і короткостроковий періоди.

До найважливіших відносяться:

- плани заходів із реалізації Концепції на відповідні роки;

- цільові медико-соціальні програми та окремі проекти, які мають включати: чіткі цілі; необхідні заходи й ресурси для досягнення цілей; конкретні напрями діяльності відповідних суб’єктів у сфері охорони здоров'я.

З метою ефективної реалізації Концепції потрібне моніторування ходу реформ із внесенням необхідних корективів. При цьому необхідно забезпечити доступність медичної громадськості до роботи щодо реалізації Концепції.

Обов’язковим є інформування мешканців міста про результати реалізації програми розвитку охорони здоров’я (модернізації системи охорони здоров'я) міста Хмельницького на 2008-2011 роки

5. Очікувані результати.

В результатів реалізації Концепції:

- медична допомога наблизиться до пацієнта та сім’ї;

- поліпшиться якість первинної медико-санітарної допомоги, стаціонарної допомоги;

- отримає пріоритет профілактична робота;

- підвищиться ефективність управління закладами охорони здоров’я.

Модернізація діагностичних служб призведе до підвищення якості лабораторної і променевої діагностики, знизить відсоток повторних досліджень і скоротить терміни діагностики захворювань. Удосконалення роботи служби швидкої медичної допомоги поліпшить роботу бригад на догоспітальному етапі й скоротить терміни доставки пацієнтів в багатопрофільні стаціонари. Розвиток мережі денних стаціонарів та впровадження стаціонарозамінюючих технологій розширить можливості амбулаторного лікування, призведе до зниження потреби в госпіталізації. У разі потреби стаціонарного лікування пацієнти спрямовуватимуться в лікувальні установи, що володіють сучасними технологіями надання медичної допомоги, які оснащені сучасним обладнанням і укомплектовані фахівцями високого фахового рівня. Удосконалення лікувально-профілактичній допомоги матерям і їхнім дітям забезпечить формування більш здорової нової генерації жителів м.Хмельницького.

В усіх медичних закладах здійснюватиметься постійний контроль якості наданих медичних послуг у відповідності до професійних стандартів і соціальних нормативів.

Пільгові категорії населення отримуватимуть медикаменти і вироби медичного призначення на основі систем персоніфікованого обліку, що дозволить забезпечити адресність надання цього виду соціальної допомоги.

Отже, реалізація Концепції має забезпечити жителям м.Хмельницького: дієвий нагляд щодо забезпечення конституційних прав громадян охорону здоров'я та рівну доступність гарантованої безплатної медичної допомоги; інформування про способи збереження та зміцнення здоров'я, зміст права на безкоштовну медичну допомогу, порядок реалізації прав і законних інтересів у галузі охорони здоров'я; отримання якісної медичної допомоги найефективнішими способами; проведення профілактичної діяльності з реальними кінцевими результатами.

Додаток 1 проекту

Цілі і стратегії реалізації Концепції удосконалення (модернізації) системи охорони здоров’я міста Хмельницького на 2008-2011 роки

План заходів реалізації найближчих завдань Концепції (на 2008 рік)

№ п/п	заходи		термін	виконавці
		3.1. Вдосконалення системи первинної медико-санітарної допомоги
	Проект №1	Підготовка пропозицій щодо розвитку мережі філіалів поліклінік (дільниць, відділень, амбулаторій сімейної медицини-загальної практики)	ІІІ квартал 2008 року	Костенко А.М. Романовська Н.І.
	Проект №2	Підготовка пропозицій по розвитку денних стаціонарів – спеціалізація, хірургія одного дня.	ІІІ квартал 2008 року	Мороз В.А. Романовська Н.І. Триняк В.І. Василишин М.Й. Гуцул І.В.
	Проект №9	Створення центру сімейної медицини-загальної практики по вул.Червонофлотській, буд.36	ІІ квартал 2008 року	Триняк В.І.
	Проект №10	Створення центру сімейної медицини-загальної практики по вул.М.Залізняка, буд. 34	ІY квартал 2008 року	Романовська Н.І.
		3.2. Стаціонарна медична допомога
	Проект №20	Положення про порядок ургентної та планової госпіталізації мешканців міста в стаціонарні лікарняні заклади міста	ІІ квартал 2008 року	Базилевич Є.М. Розгонюк В.Л. Гуцул І.В. Терещук О.Л.
		3.3.Лікувально-профілактична допомога матерям і дітям
	Проект№24	„Інформаційно-консультативний центр для родин, що мають дітей із вродженою та спадковою патологією "Веселка“.	І квартал 2008 року	Зимак Н.О. Ропотан А.Г.
	Проект№30	Пропозиції щодо поліпшення матеріально-технічної бази стоматологічних кабінетів у школах міста