armiya

Konkyrs

Пошук по сайту

Історична довідка

Адміністративний, економічний і культурний центр Хмельницької області. Вузол залізничних і автомобільних шляхів. Належить до категорії великих міст із населенням 259 тис. мешканців (2008 р.) Площа міста 8624 га. Розташований у межах Подільської височини у центральній частині області, на р. Південний Бузі при впадінні в нього р. Плоскої. Поверхня – хвиляста рівнина, розчленована балками. Перевищення відносних висот до 70 м.
KartaТериторія, на якій розташований Хмельницький, була заселена ще в давні часи. Дослідження виявили в околицях міста чимало археологічних пам'яток. Зокрема, на схід від мікрорайону Лезневе – поселення з матеріалами доби бронзи 2 тис. до н.е. та скіфського часу 7-3 ст. до. н.е., у мікрорайоні Озерна – багатошарове поселення з матеріалами раннього залізного віку І тис. до н.е., у мікрорайоні Дубове – поселення скіфського часу 7-3 ст. до. н.е., у мікрорайонах Гречани та Озерна – поселення черняхівської культури 3-4 ст. тощо. До наших днів збереглися кургани, які датуються археологами 7-3 ст. до. н.е. (скіфський час) – один у мікрорайоні Заріччя та два на південний схід від мікрорайону Ракове.
Місто Хмельницький має майже 600-річну історію і веде свій родовід від невеличкого поселення Плоскирів або Плоскирівці. Дата заснування міста не відома, а от, що стосується першої згадки, то достовірно можна стверджувати про існування Плоскирова (Плоскировець) вже у першій половині XV ст. На той час Поділля стає ареною суперечки між литовськими князями та польським королівством, яка закінчилася на користь останніх. Частина Поділля, включаючи Побужжя, відійшла під владу Корони Польської. Польський король Владислав ІІ Ягайло в 1431 р. надає вірній шляхті привілеї на подільські володіння. Серед населених пунктів, що згадуються у документах королівської канцелярії від того року, знаходимо поселення під назвою Плоскирівці та відповідний до цього запис: 10 лютого 1431 р. у місті Сопоті король Владислав ІІ Ягайло записує Янові Чанстуловському 100 гривень на володіння ”селами Голисин та Плоскирівці на річці Бог у Летичівському повіті Подільської землі”. В роки королювання (1434-1444 рр.) Владислава ІІІ нова згадка – підтверджується право на володіння поселенням, яке вже названо як Плоскирів.
Отже, Плоскирів (Плоскирівці) виник серед грузьких заплав у місця впадіння річки Плоскої до Південного Бугу (тоді річка мала назву Бог). Саме таким місцерозташуванням й пояснюється перша назва поселення. Справа в тому, що ще на початку ХХ ст., Плоска при впадінні в Буг мала “безіменний” рукав, завдяки якому утворювався природній острів. Ймовірно той рукав у XV – XVI ст. мав назву Рів (до речі, доволі поширений гідронім на землях Поділля), а поселення що заснували на острові між Плоскою та Ровом, стало іменуватися Плоскирів (Плоскирівці). Таке подвійне написання назви зустрічаємо лише у XV ст. Від XVI ст. і фактично до початку ХІХ ст. вживалася лише назва Плоскирів.
Тривалий час Плоскирів був невеличким населеним пунктом. Так, “Реєстр димів Подільського воєводства 1493 р.” повідомляв про наявність в поселенні усього 7 димів, тобто дворів. У другій половині XV ст.

Детальніше...
 
Прогулянка Проскуровом. Сергій Єсюнін

ПРОГУЛЯНКА ПРОСКУРОВОМ. Історичні нариси

 
Акціонерні товариства м. Проскурова на початку 20-х років XX століття.

С. І. Дровозюк, В. С. Мазурик

Реалізація основних засад нової економічної політики на початку 20-х років нашого століття сприяла розвитку найрізноманітніших економічних інститутів як у сільському господарстві, так і в промисловому виробництві України. У промисловості визначальним фактором стає господарський розрахунок, продрозверстка у сільському господарстві замінюється продподатком, повністю легалізується приватна торгівля. Але головне, що приніс з собою НЕП, - це можливість ініціативи і винахідливості людей, їх "самостійність і відповідальність за результат власної праці" (Л. Вос-кресенський).

Детальніше...
 
Забуті сторінки історії: Проскурівська залога в кінці XIX - на початку XX ст.

О. В. Чернишов

На початку 70-х років XIX століття закінчилось будівництво залізничного рукава Жмеринка-Волочиськ, що з'єднав російське південно-західне прикордоння як з центральною частиною імперії, так і з східними регіонами сусідньої Австро-Угорщини. Відкриття регулярних вантажно-пасажирських перевезень через залізничну станцію "Про­скурів" цього відрізку шляху сприяло більш інтенсивному розвитку еко­номіки та комунальних служб міста, що дало йому змогу наприкінці сторіччя посісти положення третього за розміром та значенням (після Кам'янця-Подільського та Вінниці) міста Подільської губернії.

Детальніше...
 
Забуті сторінки історії: Проскурівська залога в кінці XIX - на початку XX ст.

О. В. Чернишов

На початку 70-х років XIX століття закінчилось будівництво залізничного рукава Жмеринка-Волочиськ, що з'єднав російське південно-західне прикордоння як з центральною частиною імперії, так і з східними регіонами сусідньої Австро-Угорщини. Відкриття регулярних вантажно-пасажирських перевезень через залізничну станцію "Про­скурів" цього відрізку шляху сприяло більш інтенсивному розвитку еко­номіки та комунальних служб міста, що дало йому змогу наприкінці сторіччя посісти положення третього за розміром та значенням (після Кам'янця-Подільського та Вінниці) міста Подільської губернії.

Детальніше...
 
Історія Хмельницького собору: відродження православ'я.

С. М. Стопенчук

Минуле присутнє в нашому житті багатьма своїми пам'ятками, які, постійно перебуваючи перед нашими очима, перетворюються у звичні, а тому й непомітні атрибути сучасності. Ось і собор, що розташований по вул. Вайсера (колишня Тельмана) став для багатьох хмельничан звичним елементом архітектурної композиції міського району "біля базару". Між тим, собор Різдва Богородиці - це оригінальне свідчення далеких, цікавих і складних часів першої половини XIX століття.

 

Детальніше...
 
Учбові заклади Проскурова в XIX - на початку XX століття.

І. М. Боголюбова

Найдавніше з відомих документальних свідчень про учбові заклади Проскурова датоване 1797 роком. В камеральному і топографічному описі Проскурівського повіту йде мова про те, що в Проскурові існує маленька єврейська школа з пришколком. Вона позначена також на геометричному плані міста, складеному у 1800 році. Це не дивно, адже близько половини населення міста в той час становили євреї-ремісники. В таких школах діти навчалися давньоєврейської мові, вивчали Біблію. Вірогідно, що умови навчання в цій школі тоді не були кращими від тих, які виявила дирекція Кам'янець-Подільської гімназії при перевірці стану єврейських учбових закладів у 1845-46 рр.:

Детальніше...
 
Розвиток м. Проскурова в останній чверті XIX століття по програмі "Городового положення".

В. П. Струманський

Найважливішою подією в житті міста в останній чверті XIX століття було переведення Проскурова 13 лютого 1880 року на нові умови місцевого самоврядування. Зараз є певні підстави вважати, що всі реформи 70-х років містили в собі деякі елементи демократизації життя Росії. Запобігаючи небезпечній активізації суспільно-політичних сил в імперії, царський уряд йшов на окремі уступки народним масам, які, проте, найчастіше не полегшували життя простого люду. Однак, навіть у цьому випадку реформа місцевого самоврядування була все ж певним кроком уперед.

Детальніше...
 
<< Початок < Попередня 1 2 Наступна > Кінець >>

Сторінка 1 з 2

 

(c) Хмельницька міська рада, виконавчий комітет
(c) Офіційний сайт розроблений і супроводжується ХМКП "Хмельницькінфоцентр"
Використання матеріалів дозволяється за умови обов'язкового посилання на джерело  www.khmelnytsky.com

E-mail:

rada@khmelnytsky.com

Поштова адреса:
вул. Гагаріна, 3
м. Хмельницький
29013, Україна
тел./факс: (0382) 76 45 02